З алегічних захворювань шкіри у дітей найчастіше зустрічаються: атопічний дерматит, екзема, строфулюс (свербець), нейродерміт.

Атопічний дерматит

(атопічна екзема, синдром атопічної екземи/дерматиту) - це хронічне запальне захворювання шкіри, що починається зазвичай у ранньому дитячому віці, може продовжуватися або рецидивувати у зрілому віці. У більшості випадків має спадкову схильність і часто поєднується з іншими алергічними захворюваннями (бронхіальна астма, алергічний риніт), може ускладнюватися шкірними інфекціями. Захворювання характеризується шкірним свербінням, віковими особливостями запального ураження шкіри, а також гіперчутливістю як до алергенів, так і неспецифічним подразникам. Історії захворювання, виявлення атопії в сімейному анамнезі та фізикальному обстеженні хворого.

Екзема та нейродерміт

Досі немає єдиної думки, чому з'являється дитяча екзема. Багато фахівці вважають, що вона виникає внаслідок впливу сукупності факторів. Їх умовно поділяють на зовнішні, внутрішні та пренатальні. Залежно від причини появи хвороби та її основних ознак екзема може бути:

• ідіопатична;
• мікотична – при грибковому ураженні;
• себорейна - висипом покривається голова, особливо волосиста частина, вуха, обличчя в області навколо губ;
• дисгідротична — зачепленні долоні, кисті з деформацією нігтів та підошовна частина ніг;
• мікробна - розвивається в області подряпин, травм, ранок чи опіків;
• мозолеподібна (рогова);
• монетоподібна – у вигляді бляшок діаметром до 3 см.

Характерним є те, що екзема у дитини відрізняється великою площею поразки та рясними висипаннями. Захворювання характеризується різноманітністю висипів: плями, папули, бульбашки, ерозивні ділянки, скоринки, ділянки мокнення, ділянки сухості, лущення, часто супроводжується вираженим свербінням, що порушує поведінку та сон дитини.

Строфулюс

Строфулюс (свербець дитячий) виникає у дітей у перші місяці та роки життя. Зазвичай розвивається у зв'язку з порушенням травної функції системи та алергією до харчових продуктів. Мають значення осередки інфекції, туберкульозна алергія та інтоксикація, прийом ліків (антибіотики, сульфаніламідні препарати), щеплення. Строфулюс може виникати при укусах комах (комарів, бліх, клопів).

Лікування проводиться з урахуванням 2 форм: легкої, що зникає до 2-3 років, і важкої, яка може залишатися на все життя, трансформуючись у інші дерматози. Велике значення при строфулюсі має раціональне для цієї дитини харчування. Виключають продукти, після вживання яких настає загострення (коров'яче молоко, яєчний білок, солодощі, мед, цитрусові, ягоди, шоколад та ін). Необхідно дотримуватись режиму харчування. Не слід перегодовувати дитину. Необхідно пам'ятати про дієту матері, якщо дитина знаходиться на грудному або змішаному вигодовуванні. Місцево застосовують збовтовані суміші, креми та мазі, що містять протисвербіжні речовини та кортикостероїдні препарати, 5 % іхтіолу, цинк. Раціональне харчування та лікування хворих на дитячий свербець дозволяють запобігти трансформації захворювання у свербець дорослих (зазвичай пруриго Гебри). У ряді випадків показано обстеження алерголога для виявлення та усунення можливих алергенів.